Виктор Хильчук / 
Підбивши попередні підсумки продажів кросоверів в Україні, ми несподівано з’ясували, що єдиний автомобіль з топ-10, який ми не тестували – Ford Kuga. Тому й було вирішено ліквідувати цю прогалину в найкоротші терміни, тим більше, що машина не так давно істотно оновилася. Крім того, на момент написання тест-драйву на неї діють суттєві знижки, які роблять її ще привабливішою.
На тесті побував автомобіль Ford Kuga з дизельним двигуном і автоматичною коробкою передач в комплектації Titanium вартістю 375 000 гривень з урахуванням додаткових опцій. На даний момент така комплектація (Titanium, але з мотором на 140 сил) не продається, а Titanium 2.0D AT 163 к.с. доступна по акції за 343 990 грн, регулярна ціна – 378 990 грн.
Дизайн
Скажу чесно – мені не подобається оновлений дизайн кросовера Ford Kuga. Перша версія з округлою оптикою і більшими фальш-радіаторними ґратами, як на мене, виглядає набагато цікавіше. Схоже, що машину намагалися зробити агресивнішою, але ця проміжна версія дизайну вийшла неоднозначною.
Втім, подякуємо за те, що не спробували приліпити сюди «астонмартіновську» решітку в стилі нових Фордів. З Fiesta цей номер зі скрипом, але вдався, а от тут навряд чи б вийшло. Цікаво буде подивитися на наступну генерацію цього кросовера, яку так чи інакше не мине вплив нового дизайну. Поки ж маємо те, що маємо. Не можна сказати, що машина вийшла негарною, щось у ній таки є. Але якщо б особисто у мене стояв вибір між минулим дизайном і поточним, то я б пошукав по складах минулий.
З іншого боку, оновлений кросовер Ford Kuga став виглядати соліднішим і більшим, тоді як дорестайлінговий поруч з ним здається дрібнішим. Можливо на це і був розрахунок?
Інтер’єр
Всередині Kuga – типовий Ford. Ніяких претензій на показну преміальність, але зате багато корисних функцій, частина з яких, щоправда, опціональна. Але перш ніж перейти до подробиць, розповім про найбільш вражаючу функцію «Куги», яка продовжувала радувати весь час тест-драйву і саме нею я вражав всіх, хто цікавився машиною. А саме – відкриттям багажника ногою. Знаю-знаю, що така можливість зараз зустрічається у різних автомобілів різних брендів (є і у VAG, і у BMW), але мені зустрілася вперше.
Як це працює? Підходиш до машини, ключ в кишені (природно, в машині повинен бути безключевий доступ і електропривод багажника). Проводиш ногою під заднім бампером справа наліво і, вуаля, кліпнувши поворотниками Kuga відкриває багажник. Машина при цьому залишається закритою, щоб під шумок ніякі підозрілі особи нічого з салону не поцупили. Аналогічно це працює і у зворотний бік, коли потрібно розвантажити повний багажник і піти з речами додому. Виходячи з машини відкрив кнопкою з салону багажник, потім заблокував двері, дістав усе з багажника, провів ногою і кришка закрилася і заблокувалася. Корисність цієї функції переоцінити важко, хто хоча б раз їздив за великою кількістю покупок обов’язково оцінить. Шкода, звичайно, що ця функціональність опціональна, але от електропривод багажника і безключевий доступ вже включені в комплектацію Titanium.
За такі гроші вже хочеться цілком шкіряний салон. Але і комбіновані сидіння непогані.
Відволічемося від додаткових опцій і «булочок» і повернемося в салон. Комплектація Titanium зустрічає комбінованими сидіннями з шкіряними вставками на найбільш тертьових місцях. Можна посперечатися про адекватність такого рішення в топовій комплектації, але з урахуванням поточної ціни, напевно, чіплятися не варто, у конкурентів за ці ж гроші салони теж не шкіряні.
У комбінованих сидінь є і свій плюс, адже практичність порівнянна зі шкірою, а сідати на них не так холодно/жарко. Але в Kuga в будь-якому випадку подбали про теплоту сідниць водія і пасажира, підігрів готовий пропалити їх наскрізь навіть на другому поділі, а всього позицій у регулюючого колеса п’ять! Навіть одиниця – занадто багато, щоб працювати постійно, через кілька хвилин роботи підігріву його вже хочеться вимкнути. Дивно, до речі, що при блакитному підсвічуванню всіх приладів і дисплеїв, регулювання підігріву підсвічено червоним. Можливо натякають, що краще його не включати?
Вертикальні повітроводи – зло, толком налаштувати потоки повітря не виходить. Здивувала наявність центрального дефлектора над блоком клімату, допомагає швидше прогрівати салон. В якості опції можна замовити додатковий стоянковий обігрівач.
Як я вже писав вище, дизайн інтер’єру типово фордовський. Приладова панель, магнітола Sony, блок клімат-контролю – все це можна в тих чи інших комбінаціях споглядати у всіх машинах компанії. Уніфікація, нічого поганого в цьому немає. Головне, що у компанії є свій стиль, а вже кожен вирішує сам, подобається йому цей стиль чи ні. Як на мене інтер’єр трохи химерніший, ніж хотілося б, особливо центральний тунель і повітроводи на ньому. Пластик, як звичайно, ні на вигляд, ні на дотик, не радує, але зате і пил на ньому не так помітний, як на стильному і модному глянці. Та ж магнітола Sony збирає на себе сміття непогано. У цілому ж стиль хороший, стильно, модно, молодіжно. Особливо добре виглядає ввечері. Яскравість всього підсвічування в салоні регулюється разом з панеллю приладів, оптимальний рівень – відсотків сімдесят від максимуму.
Прилади заховані в колодязі і відмінно читаються. Центральний дисплей інформативний.
Кілька слів про мультимедійну систему. Звучить добре, мабуть, вище середнього. Функціональність теж на рівні. Читання з флешок і телефонів – без проблем. Під час тесту довелося якось понудьгувати в машині хвилин сорок, витратив з користю: виявив голосове керування, з яким, пристосувавшись, можна навіть окремі пісні з фонотеки телефону включати. Російські та українські назви розпізнавалися без проблем, а от з англійською та французькою не склалося. Чи то мій «прононс» підкачав, чи то система налаштована тільки на кириличні назви. Ще один мінус – дуже повільний інтерфейс з великою кількістю скорочень російських назв пунктів меню.
Посадка кросоверно-позашляхова, висока, сісти розвалившись не вийде. Це може відштовхувати від Kuga тих, хто любить їздити напівлежачи, тобто неправильно і небезпечно. Кермо регулюється в чотирьох напрямках, водійське сидіння – у восьми. Діапазони регулювань як біля керма, так і у сидіння широкі, при зрості в 187 см я майже відразу влаштувався комфортно. Опційний панорамний дах не позначився на зручність посадки водія, запас над головою достатній. Саме крісло здалося зручним, з достатнім охопленням бічною підтримкою. Не менш комфортно і на правому пасажирському сидінні, регулювань правда, трохи менше, ніж у водія. Всі налаштування сидінь механічні.
Сівши за собою на задній ряд першою справою відзначаю брак місця над головою. Не володію пишною шевелюрою, проте, відчуваю, що волосся торкається даху. Ось вони, наслідки установки панорамного даху з люком, шторка якого, що забирається назад, з’їла три-чотири сантиметри. Високий пасажир може компенсувати недолік місця відкинувши назад спинку (регулювання кута невеликі, але вони є). Якщо вистачить місця для колін. По довжині задній диван, на жаль, не регулюється, тільки нахил роздільної спинки.
Люк і панорамний дах, звичайно, приємні опції, але простір над головою вони з’їли.
Заочно порівнювати з конкурентами важко, але, здається, місця ззаду не менше, ніж в місткому Santa Fe або Subaru Forester.
Про багажник найцікавіше розказано вище. Крім автоматичного відкривання ногою, кришка вміє фіксуватися на різній висоті, яку можна налаштувати. Інакше низькорослому водієві до неї не дістати. Місця всередині багажного відділення не так багато, як хотілося б – 442 літра. У той час як у конкурентів, як правило, більше п’ятисот, а у п’яти-місцевого Santa Fe і зовсім 585. Втім, при порівнянній бази (різниця в 10 мм), «Санта» довший на 164 мм.
Такий обсяг, до того ж, забезпечений тонким запасним колесом. Покладіть сюди повнорозмірну і багажник стане зовсім куцим. Та ще й сильно виступають колісні арки, крадучи частину корисного місця. У ніші за арками теж нічого не поставити – їх нижня частина вище фальшпідлоги. Під нею, навколо докатки, є невеликий органайзер для інструментів. Рівної підлоги у випадку з тестовою комплектацією теж не виходить, спинки складених сидінь виявляються вище багажника. Може докатка і зайві літри того і не варті?
Драйв
З рестайлінгом у Ford Kuga помінялися мотори і трансмісії. Якщо раніше любителі бензинових двигунів могли вибрати вольвоский мотор Т5 на два з половиною літра, що агрегатується з шести-ступінчастим автоматом, то тепер залишилися тільки власні фордовські EcoBoost-и об’ємом 1,6 літра на 180 сил (з роботом PowerShift) і на 150 сил з механікою. А потім трапилися мита та утильзбір, тому на даний момент Ford Kuga в Україні продається виключно в дизельній версії.
Дизельних двигуни два, а точніше навіть один, але в різних версіях. Це дволітровий агрегат потужністю 140 або 163 к.с. У комплектаціях Trend Eco і Trend його можна замовити з механікою, а от у Titanium – тільки з PowerShift. Потужніша версія доступна тільки у версії Titanium. Але у нас на тесті була нестандартна комплектація Titanium, а з мотором на 140 сил. Звісно, з роботом.
Найбільш, напевно, популярне питання про цю машину – чи вистачає їй 140-сильного дизеля? Вистачає. 320 Нм обертового моменту дають “Кузі” відчутний імпульс у відповідь на педаль газу в широкому діапазоні швидкостей. І прискорення в місті, і обгони даються машині легко. Допомагає в цьому і робот з двома зчепленнями PowerShift, завжди готовий швидко підкинути знижену передачу. Але от якщо потрібно скинути відразу дві – може і замислитися.
Приємні сюрпризи – круїз-контроль, система попередження про зіткнення і контроль сліпих зон.
А от що не порадувало, так це витрата. Якось дуже далекі вийшли цифри від заявлених показників. У міському циклі Ford для цього мотора обіцяє витрата в 7,4 л/100 км, в змішаному – 6,2. На ділі в місті витрата майже ніколи не опускався нижче 8,5 л/100 км, а якщо доводилося поштовхатися в заторах – то швидко перевалювала за 10-11 л/100 км. У коротких поїздках можна було побачити і 12-13 л/100 км. У коментарях вітаються власники дизельних Ford Kuga зі своїм досвідом, так як на короткому тест-драйві таки повноцінно оцінити витрату не можна.
Поєднання дизеля і PowerShift в принципі вийшло гармонійним. За час тест-драйву ні разу не виникало бажання втрутитися в управління і поїздити в ручному режимі, шести-ступеневий робот справляється зі своїми завданнями. Можливо тому перемикач ручного режиму зробили таким незвичним, з клавішею-гойдалкою під великим пальцем? Не найзручніше рішення, відверто кажучи.
Ручні перемикання передач – клавішею-гойдалкою на рукоятці КПП. Той випадок, коли оригінальність рішення не виправдана нічим.
Але головний недолік робота – бездоріжжя. У складних умовах, де машині не вистачає моменту, щоб рушити або їхати на першій передачі, він починає палити зчеплення і майже відразу вимагає припинити над собою знущатися і натиснути на гальмо.
Прикладом такої ситуації може бути старт на крутому спуску. Єдиний варіант в такому випадку – газ на повну, в надії що колеса зачепляться і машина поїде. Стартанути в натяг не вийде. Там же, де моменту вистачає, Kuga відмінно їде і по бруду, і по піску, успішно борючись з діагональними вивішуваннями електронікою.
На жаль, там, де машину вийшло вивісити, не було ніякої можливості вийти, щоб це зняти. Це ж фото тільки частково демонструє ходи підвіски, які, в принципі, приємно здивували. Але в цілому підвіска виробляє змішане враження. Хвилі асфальту, великі нерівності і навіть ями вона, начебто, ковтає непогано, трохи похитуючи пасажирів. Але от якщо попадеться навіть невелика вибоїна з гострими краями – це все передасться в салон. День від дня враження від підвіски змінювалося, то вона здавалася цілком комфортною, то надмірно жорсткою. Ні гармонії.
У підсумку
Нема гармонії і у висновках про цю машину. Мабуть, з поточними цінами на момент написання тесту, коли імпортер скинув близько 30 000 гривень, – це дуже сильна пропозиція за тяговитий дизель, хороші комплектації і пристойні розміри цього кросовера. За повну ціну він вже буде не такий цікавий, більші корейці Hyundai Santa Fe і Kia Sorento виглядають цікавіше. Але якщо до них душа не лежить, Forester здається простакуватим, а новий RAV4 занадто вигадливим, то Ford Kuga все ще залишиться дуже хорошим варіантом. Тим більше, що дизелів в цьому класі не так і багато.
Тест-драйв сайту: Autoua.net
Автор: Тараненко Олексій
Переклад: Віктор Хільчук