Виктор Хильчук / 
Поки ми писали в новинах про рестайлінговий Renault Duster, який нещодавно суттєво оновили, біда прийшла звідки не чекали. Виявилося, що відтепер в Україну поїде НЕ румунський (тобто Європейський) Duster, а машина, вироблена в Російській Федерації, тобто легкий рестайлінг минулого покоління. Тому назвати Renault Duster зразка 2014 року, який щойно з’явився в автосалонах, новим можна тільки в лапках. Шукаємо позитивні зміни в тест-драйві Renault Duster 1.5 D.
На тесті побував дизельний Renault Duster зразка 2014 року з повним приводом і механічною коробкою передач в комплектації Privelege вартістю 220 000 гривень з урахуванням додаткових опцій.
Головне питання до новинки – що змінилося в порівнянні з попередником і чому за новий Renault Duster варто заплатити вже більше двохсот тисяч гривень. А також, хто тепер його конкуренти, адже за таку ціну список цікавих машин уже набагато більший.
Дизайн
Зміни в дизайні нового Renault Duster, як говориться, у наявності. А точніше – на «обличчі». Адже крім фальш-радіаторних ґрат нічого-то і не помінялося. Якщо європейській машині дісталася ще і нова сегментована оптика, то російський «Рено Дастер» обзавівся лише новими ґратами. Але дивна річ, за тиждень тест-драйву я раз у раз ловив на собі зацікавлені погляди власників дорестайлінгових машин, які безпомилково визначали новинку на дорозі і ретельно до неї придивлялися. Схоже, що не розпещеним дизайном шанувальникам Duster і цього вже цілком достатньо.
«Дастер» 2014 модельного року і раніше не можна було назвати красенем, але чи то я до його зовнішності звик, чи то за цією лаконічністю дійсно щось є. Машина виглядає надійною робочою конячкою, готовою доставити власника і його пасажирів хоч до чорта в зуби, аби якийсь натяк на дорогу був.
Інтер’єр
Набагато більше претензій під час минулого тесту Renault Duster у мене було до інтер’єру. Торпедо від “Логана“, дешева тканина на сидіннях, дивний пластик «під дерево» і не менш дивна ергономіка. Новинка зробила хороший стрибок вперед, хоча без дьогтю не обійшлося.
Зустрічає водія цілком нове торпедо та інші сидіння. Пластик не став м’яким, але зате з’явився дизайн, причому відчути його можна не тільки візуально. Дві ніші на торпедо, трохи менша і та що побільше відразу знайшли застосування і були зайняті очками, рукавичками, серветками і ще якимось дрібницями – відмінний хід, Renault, такі речі в машині дійсно потрібні.
Ура, ура, ура. Тепер не доводиться сіпатися і шукати де ж відкриваються вікна.
Другий, не менш приємний бонус, – склопідйомники переїхали туди, де їм і належить бути, на двері. Доводчики, правда, не з’явилися, кнопки все ще потрібно тримати, але і на тому спасибі. А ось електрорегулювання дзеркал залишилося під ручником.
Нова тканина на сидіннях і виглядає, і відчувається інакше, сидіти стало приємніше і в чомусь навіть зручніше. «Ліфт» водійського крісла залишився пружинним, але тепер, потягнувши на себе ручку не падаєш вниз, пружину поставили потужнішу. Посадку легко вдалося налаштувати, навіть незважаючи на те, що кермо по вильоту не регулюється. Посадка висока, але місця над головою з запасом. За кермом відчуваєш себе водієм позашляховика, сидиш вище легковиків, оглядовість відмінна.
Виправили роботу двірників. Площа очищення більшою не стала, але полив скло-омивача тепер не потрібно включати вручну, двірники протруть скло кілька разів самостійно. Але зате сигнал як був на лівому підкермовому важелі, так і залишився. Не з’явився й імпульсний режим роботи поворотників, якими як і раніше моргнути кілька разів без увімкнення/вимкнення покажчиків можна.
Зате тепер доступна (як опція за 3000 грн) модна магнітола з великим екраном і навігацією, точно така ж, як на Logan/Sandero і Lodgy. Можна тільки вітати таке рішення компанії Renault, яка не стала винаходити велосипед, а замовила цей аксесуар у LG. У медіасистеми приємний інтерфейс і хороші можливості, вона відмінно справляється як з флешками, так і зі смартфонами. Навігація непогано знає Київ та околиці, але екран розташований занизько, більше орієнтуєшся не на нього, а на голосові підказки. Можна, звичайно, причепитися до розташування USB і AUX-портів прямо поруч з екраном, але машина-то умовно бюджетна, тому не будемо. Та й коли телефон встановлений в утримувач на лобовому склі, це скоріше плюс, ніж мінус, зайвий провід укладається на торпедо і не заважає.
За 3000 гривень можна отримати пристойну магнітолу, яка вписується в інтер’єр і володіє відмінною функціональністю. Але і базова «музика» тепер дружить з USB- і Bluetooth-пристроями.
Обсяг внутрішнього простору не змінився, як за кермом, так і ззаду досить комфортно, при бажанні водій ростом 187 см може сісти за собою. Колінам буде трохи затісно, але якщо не розвалюватися, то нормально. Заднє сидіння складається по частинах, якщо відкинути подушку дивана (тільки цілком), то можна отримати майже рівну підлогу.
Ззаду не тісно. І дорослий пасажир, і дитина в колисці 0-6 місяців, яка вимагає несподівано багато місця по довжині, почуваються комфортно. Хоча диван, звичайно, плосковатий.
Чим відрізняється російський Дастер від європейського?
Дрібницями. Якщо прямо порівняти фото інтер’єру обох версій, то видно, що у європейця трохи інший дизайн центральної частини торпедо, а на кермі є додаткові кнопки круїз-контролю, якого в наших версіях немає в принципі. А ще в Європі у Дастера нова панель приладів з іншим дисплеєм бортового комп’ютера, така ж, як у нових Логані і Сандеро. А у російського вона залишилася без змін.
Ось так виглядає всередині Renault Duster румунської збірки.
Начебто деталі, а неприємно, адже сліди старої машини навряд чи спонукатимуть власників минулого покоління оновлюватися, аргументів на користь такого рішення буде менше. З іншого боку, навіть з тим, що нам відсипали, машина стала набагато приємніша всередині і ті, хто раніше навіть не дивився в бік Renault Duster, можуть змінити свою думку.
Драйв
На тесті знову дизель, знову повний привід, знову шести-ступінчаста механіка. Але дизель став трохи могутнішим, тепер він видає 90 к.с. і 200 Нм обертового моменту, хоча це ще не та модифікація мотора K9K, яку ставлять в Європі на новий Nissan Qashqai. Якраз поки Дастер нудьгував на стоянці, я встиг познайомитися з Кашкаєм в Мадриді і майже прямо порівняти враження від двигунів. У Дастера він однозначно гучніший і породжує більше вібрації, а от по потужності і відгуку приблизний паритет. Хоча тут судити складніше, дуже вже різні у цих машин механічні шести-ступки.
Рукояткою доводиться працювати, передачі дуже короткі.
Коробка у Renault Duster, скажімо так, специфічна. Передачі дуже короткі, в місті доводиться постійно орудувати рукояткою і зчепленням. А про першу передачу практично можна забути і сміливо користуватися для старту другою, особливо якщо хоча б трохи слизько. Перша зовсім вже коротка і практично виконує роль зниженої для бездоріжжя. На ній Дастер готовий їхати під найкрутіші підйоми, але дуже нешвидко. Короткі звіси, 21 см кліренсу і імітація блокувань також мають свої переваги поза асфальтом, з прохідністю у французького кросовера все дуже непогано.
На ґрунтовці машина відчуває себе прекрасно, погойдується на нерівностях і дозволяє підтримувати пристойну швидкість. Сніг йому теж не перешкода, повний привід справляється зі складнощами і навіть дозволяє, допомагає в цьому і опція ESP. Але краще не захоплюватися з раллінгом по бездоріжжю, так як муфта має схильність до перегрівання і може залишити водія без повного приводу, якщо від душі побуксувати. Реалізація 4х4 залишилася колишньою, в автоматичному режимі розподіл моменту управляється електронікою, можна муфту заблокувати і роздати момент між осями порівну, але тільки на швидкості до 40 км/год. А можна зовсім відключити повний привід і їздити на передньому, для економії палива. Правда, на практиці, особлива різниця непомітна.
Стара панель приладів – ще одна відмінна риса російського Дастер.
Незважаючи на заявлені 11,8 секунд до сотні, завдяки гарному обертовому моменту і при правильно вибраній передачі, Renault Duster бадьоро відгукується на педаль газу і прискоритися в потоці або на обгоні можна. Але ось розгін 0-60 км/год дається йому важко, зі світлофора занадто швидко не поїдеш. Пересівши на нього з Golf GTi, тест якого з’явиться зовсім скоро, це відчуваєш особливо гостро. І навіть не тому, що фізично відчуваєш недолік динаміки, а тому, що тебе намагаються об’їхати навіть власники корпоративних Фабій першого покоління. Прикро, розумієш, ніякої поваги.
Витрата дизеля не дуже порадувала. У місті на майже порожніх вулицях, коли в -20 велика частина водіїв не змогла завести свої «корчі», бортовик показував 7,5-8 л/100 км шляху. Якщо ж по заторах, то і всі 9 л/100 км. Звичайно, робимо знижку на морози, але тим не менш. До речі, про морози, заводилася машина в -20 і нижче без найменших проблем, а от прогрівалася дуже повільно, серія поїздок по п’ять хвилин протягом години не проявляє і ділення на панелі приладів, якщо ж їхати без зупинок, то тепле повітря починає йти хвилин через десять- п’ятнадцять, які в сильний мороз здаються годинами.
В сухому залишку
Renault Duster після легкого рестайлінгу став істотно приємнішим всередині, зберігши свої переваги невибагливого і просторого кросовера з великим багажником. Але чи варто платити за нього 206 тисяч гривень? Прямий конкурент з дизелем і повним приводом у нього тільки один – SsangYong Korando 2.0D MT Base, який і виглядає цікавіше, і комплектацію має не гіршу. Адже і ESP, і задні склопідіймачі, і задній парктроник зі шкірою на кермі, і диски з магнітолою у Дастера опційні і додають до ціни майже 14 000 гривень.
Тест-драйв сайту: Autoua.net
Автор: Тараненко Олексій
Переклад: Віктор Хільчук