Виктор Хильчук / 
На українську землю висадився черговий десант китайських автомобілів. Цього разу під маркою JAC. Так-так, тією самою, яка раніше заполонила наші дороги вантажівочками, а тепер хоче повторити цей шлях і з легковими автомобілями. Причому, збірку відразу декількох моделей планується налагодити в Україні, в Черкасах. І перший, як то кажуть, пішов. Седан JAC J5 вже сходить з конвеєра заводу «Богдан», про що AvtoSvit.biz розповідав, а тепер у нас є можливість не тільки побачити цей автомобіль з боку, але і гарненько вивчити всі його особливості .
На жаль, в тест-парку українського представництва JAC не виявилося жодного зразка J5 вітчизняного складання. Тестовий автомобіль зібраний в Китаї, але це не принципово. Малоймовірно, що черкаський варіант буде чимось гірше або краще.
Зовнішність та інтер’єр
Я поважаю маркетологів всіх автомобільних компаній, але іноді вони пишуть повну нісенітницю. «J5 – це найгарніша розробка дизайнерського бюро Pininfarina останніх десяти років». Що, вибачте? Ви серйозно? Я, звичайно, згоден, що Ferrari FF – та ще жаба, і страшніше Peugeot 1007 тільки Медуза Горгона, але називати JAC J5 найкрасивішим творінням Pininfarina за десять років – це перебір. Правильніше говорити, що він найбільш привабливий з тих автомобілів, що знамените ательє намалювало для китайських компаній. А малювала воно і Brilliance, і Chery. Навіщо легендарному ательє це потрібно? Ну, знаєте, часи нині важкі, а у китайців гроші є. Та й студентів-практикантів потрібно чимось зайняти, поки досвідчені бійці чаклують над Ferrari і Maserati.
Загалом, забули про Pininfarina. Давайте подивимося на J5 як на простий китайський автомобіль, тому що італійської в ньому рівно стільки ж, скільки узбецького в круасанах. Це седан, оформлений у типовому азіатському стилі. Без пафосу. Тільки прості і зрозумілі лінії, які, склавшись воєдино, надали автомобілю цілком привабливий вигляд. Можливо навіть більш привабливий, ніж у більшості конкурентів з аналогічним цінником.
Тепер про те, що всередині. Якби мене посадили в салон J5 із зав’язаними очима, я б навряд чи зміг точно назвати країну походження цього автомобіля. Якось тут все не по-китайськи: кожух центрального тунелю не бовтається, як це часто буває, кермо обтягнуте шкірою, накладка на торпедо м’яка, вставки з глянсового пластика, всі кнопки натискаються дуже приємно… Не буду лукавити, мені сподобався дизайн інтер’єру та те, як він зібраний, але головне, в ньому немає типового для китайців примітивізму. Хоча деякі матеріали обробки таки видають свою дешевизну. Наприклад, шкіра тут така ж як на куртках гопників з 90-х, а пластик на дверях – дубовий. А ще мені здається, що вставки «під карбон» виглядають в цьому автомобілі злегка недоречно.
І ось ще чортівня! Останнім часом мені якось не щастить на машини, в яких зручно сидіти. З J5 та ж історія, але зі своїми нюансами. Хоча, здавалося б, з моїм невеликим зростом в 165 см зручно повинно бути скрізь. Виявляється, ні. Як би я не рухався туди-сюди, як би не налаштовував кермову колонку (тільки по висоті), мені так і не вдалося домогтися того, щоб обвід керма не перекривав верхню частину приладів. Єдиний варіант – сповзти, але це, насправді, зовсім не варіант.
Другий момент – це ширина крісла. Воно явно розраховано на більш вгодованих і, напевно, більш рослих, тому що я відверто бовтаюся між валиками бічної підтримки. Та й профіль спинки опрацьований не кращим чином. З іншого боку, більш рослим, ніж я, тут теж не буде комфортно. Хоча б тому, що голова упреться в стелю. Особливо в комплектації з люком. Ну, і центральний підлокітник для такої дрібниці як я, тут абсолютно даремний. Він тільки для великих дядечек .
Складно припустити, про що думали китайці, коли ліпили на двері настільки вузенькі кишені, що дістати з них хоч що-небудь – майже героїчний вчинок. Не особливо розгуляєшся і в ніші під підлокітником, і в цьому випадку невеликий, загалом, бардачок здається дуже навіть містким.
Перше, на що звертаєш увагу, опинившись на задньому сидінні J5 – тут багато місця для ніг. Що нітрохи не дивно, оскільки колісна база у цього автомобіля немаленька – 2,7 метра. Це говорить нам про те, що фактично при будь-якому зрості задні пасажири не будуть ущемлені. За одним лише винятком – висота стелі. Тут, як і спереду, її може виявитися недостатньо. Втім, сам диван зручний. Зручні і підголовники. Вони м’які, але без можливості будь-якого регулювання, і їх тут всього два.
Злегка засмутив мене багажник JAC J5 . Так, він досить місткий , 430 літрів , але : перше – його незручно відкривати, бо для цього потрібно встромити ключ у замкову щілину ; друге – спинка заднього дивана не складається; і третє – на кришці немає нічого такого , за що можна було б вхопитися , щоб її закрити . З іншого боку , вантажна висота невелика, проріз досить широкий , є підсвічування і повноцінна 16 -дюймова запаска . Правда , на сталевому диску.
Прилади й мультимедіа
На тест нам дістався автомобіль з середнім рівнем оснащення. Від максимального його відрізняє відсутність регулювання водійського крісла по висоті і автоматичного включення фар. Підігріву сидінь в J5 взагалі не передбачено, зате є обігрів дзеркал, контроль тиску в шинах, люк з електроприводом, клімат контроль (з малесенькими цифрами на дисплеї) і аудіосистема з 6 динаміками, USB-портом, радіо і CD- плеєром. Причому, «музика» приємно здивувала частотним діапазоном, який, до слова, можна налаштувати за своїм бажанням. Звучить дійсно непогано.
І все в цьому відношенні було б взагалі чудово, якби не пара нюансів. Трохи напружує те, що амплітуда регулювання гучності не зовсім рівна. Наприклад, при значенні “4” звук все ще тихий, а при значенні “5” він різко стає гучним. А другий момент стосується USB. У J5 китайці встановили не стандартний, а microUSB – порт, тому, щоб підключити до аудіосистеми флешку, доведеться скористатися перехідником. Це не смертельно, та й перехідник входить в комплект, але безумовно незручно.
Окрема розмова – приладовий щиток. Червоні стрілки погано поєднуються з синім підсвічуванням, через що зчитувати інформацію вельми непросто. Ще один недолік – відсутність тріп-комп’ютера. Цифровий дисплей на панелі приладів показує тільки час і пробіг.
Драйв
Трохи цифр і фактів. JAC J5 побудований на платформі зі стійками McPherson спереду і двох-важільною конструкцією задньої підвіски. На всі чотири колеса китайські інженери встановили дискові гальмівні механізми, а мінімальний дорожній просвіт налаштували на рівні 170 мм, що досить і досить непогано для їзди по наших, тобто по поганих дорогах. Ми цю цифру перевірили, вона відповідає дійсності.
У рух JAC J5 може призводити один з двох 4-циліндрових бензинових двигунів. Перший, 1.5-літровий, видає 112 к. с. потужності і 146 Нм обертового моменту, працюючи в парі з 5-ступінчастою механічною коробкою передач. Другий мотор, 108-літровий зі 142 “конячками” і 165 Нм, агрегатується з 4-діапазонною автоматичною коробкою передач. У нас на тесті перший варіант і , повинен визнати, мотор з коробкою непогано один одного доповнюють. У тому сенсі, що передавальні числа коробки підібрані адекватно можливостям двигуна. А двигун цей не реактивний, звичайно, але його тяги і потужності цілком достатньо для нормального пересування містом. Якщо не соромитися докручувати колінвал до 3000 оборотів, динаміка буде дуже навіть непогана. Що ж до траси і високих швидкостей, то там мотору деколи буває нелегко, але в цілому він справляється.
А якщо повернутися до коробки передач, вірніше, до її важеля, то мене трохи насторожує те, як відбувається перемикання. З попаданням в передачі ніяких проблем немає, але саме відчуття від перемикань нагадує якийсь комп’ютерний ігровий девайс з характерними клацаннями. Неначе механізм там пластмасовий. Хоча це, звичайно ж, не так, і я сподіваюся, що цей життєво важливий вузол у J5 в достатній мірі надійний.
Оскільки ніякої інформації про витрату палива автомобіль нам не дає, все, що ми можемо зробити – це довіритися даними виробника або спробувати обчислити витрату самостійно. Згідно з паспортними даними, на 100 км шляху в комбінованому циклі J5 споживає трохи більше 6,5 літрів бензину. Наші ж приблизні розрахунки показують, що витрата в міському циклі дорівнює 9-9,5 літрам, в комбінованому – 7,5 літрам.
У JAC J5 без перебільшення хороша підвіска. Енергоємна і комфортна. Вона з легкістю справляється з більшою частиною дефектів дорожнього покриття, дозволяє автомобілю впевнено тримати дорогу і не дає кузову надмірно кренитися в поворотах. Але про ці її переваги забуваєш відразу ж, як тільки розумієш, що на шумоізоляції китайці відверто зекономили. Щоб описати весь масштаб лиха, достатньо всього трьох слів – шумить, гуде і гуркоче. І справа не тільки у відсутності шумки колісних арок і в гуркоті задньої підвіски (в “Богдан” запевняють, що підвіска J5 українського складання модернізована і працює значно тихіше). На швидкості більше 80 км/год в салон проникає і свист вітру, очевидно генерований великими дзеркалами. Ну зате хоч оглядовість “лопухи” забезпечують хорошу.
Не дуже виразна у J5 педаль “газу”. Вона, якщо можна так сказати, живе своїм життям. У неї занадто великий вільний хід і запізнілі реакції. А ось кермо мені, навпаки, дуже навіть сподобалося. Його приємно тримати в руках і відгукується автомобіль на дії водія нормально, і підсилюючий момент підібраний дуже непогано. Єдиний недолік в тому, що кермо погано ізольоване від паразитних вібрацій, тобто кожну ямку, кожен горбок тут в буквальному сенсі відчуваєш руками. В далеких поїздках це може стати фактором певного дискомфорту для водія.
І останнє. Я знаю, що багатьом потенційним покупцям J5 це може бути цікаво. У корпорації “Богдан” запевняють, що всі J5 українського виробництва проходять обов’язкову заводську обробку кузова методом катафорезу шляхом повного занурення кузова у ванну з ґрунтом.
Підводимо підсумки
Звичайно, людина – істота, яка здатна звикнути і підлаштуватися до чого завгодно. Адже їздять же люди на “Жигулях” і нічого, не вмирають? А деякі навіть всією душею люблять свою развалюшку і не хочуть міняти її ні на що інше. Навіть якщо спочатку здається, що машина, скажімо так, “не фонтан”, через якийсь час негатив йде. Це нормально. Саме так було у мене з JAC J5. Перші пару днів тесту я трохи крутив носом, але потім зловив себе на думці, що це не такий вже поганий автомобіль, як мені спочатку здалося. Так, спідометр частково перекритий ободом керма. Так, сидіти не дуже зручно. Так, з шумоізоляцією біда. Але машинка – то цілком непогано їде за свої гроші. Не преміум-клас, зрештою, а значить і вимагати від неї дуже багато не варто. І вже точно вона краще ВАЗів і ЗАЗів. Приємніша оку, в усякому разі.
Але головне питання у випадку з бюджетним автомобілем – це те, скільки він коштує. На мій погляд, ціна у J5 адекватна – від 111 000 грн з 1,5-літровим мотором і МКПП. З 1,8-літровим і “автоматом”, звичайно, дорожче – від 135 000 грн, але й ці гроші не можна назвати захмарними з урахуванням того, що за них можна отримати.
І все ж, змушений поки констатувати, що навчившись створювати яскраву обгортку, китайці поки ще не в змозі загорнути в неї дійсно смачну цукерку. Причому, глобальних недоліків не так уже й багато. Диявол, як кажуть, криється в деталях. Але JAC J5 в цьому, на жаль, не самотній. Його конкуренти по класу і цінові категорії в більшості своїй такі ж. Згадаймо хоча б новий BYD F3 – привабливий зовні, але ніякий на дорозі. З іншого боку, є дуже популярний нині Emgrand 7, на який його власники не особливо-то і скаржаться, а також перенароджений з Chevrolet Lacetti узбецький Daewoo Gentra. Це і є основні конкуренти JAC J5.
Тест-драйв від сайту: InfoCar.ua
Автор тексту: Артем Кисельов
Переклав текст: Віктор Хільчук